вѣсть

вѣсть
ВѢСТ|Ь (253), -И с. Известие, весть:

и въ се врем˫а пришьла б˫ааше вѣсть отъ передъславы къ ˫арославу. ѡ отьни съмьрти. СкБГ XII, 13б; посылаѥтьсѩ вѣсть ѿ игѹмена. къ начинающюмѹ на сторонѹ. сирѣчь великомѹ цр҃квьнѹмѹ начѩльникѹ. УСт ХІI/ХІІІ, 211 об.; бы ѥмѹ вѣсть ˫ако хотѩть и ѹбити. Парем 1271, 262; ни грамоты или вѣсти нѣкыѩ. ѿ свои(х) мужь не преиму(т) (ἀπόκρισίν) КР 1284, 289в; новгордци съ кнѩземь афанасьемь. ізидоша к торжкѹ. і пребыша тѹ съ ·ƨ· не(д). вѣсть переімаюче. ЛН XIII–XIV, 159 (1315); се ˫авѣ гражаномъ створи, тако и вѣсти пославъ, да схранитьсѩ да не идѹть на сборнѹю слѹжбѹ (διὰ... μηνυμάτων) ГА XIII– XIV, 235б; во т (ж) д҃нь вѣсть при(д) ˫ако л[и]тва грѩдуть с ага(р)˫аны Стих 1380, 40 (запись); Слышав же Костѩнтинъ вѣсть ѿ ѡ҃ца своѥго. нача совокуплѩти воѣ многы. ЛЛ 1377, 145 об. (1207); Борисѹ же. възвращьшюсѩ и не ѡбрѣтши поганыхъ. вѣсть ѥмѹ бы(с) ѡ о҃ци || и плакасѩ по о҃ци велми. Пр 1383, 122–123; ѡжидающимъ же намъ его и не бы(с) его. нъ приде ны вѣсть ˫ако ѹбьенъ ѿ разбоиникъ. СбТр к. XIV, 203 об.; тогда же видѣвше всі лю(д)е і възрадовашасѩ і послаша вѣсть къ кнѩзю андрѣю сущю ему володимерѣ. ПрП XIV–XV (2), 120б; старица приношаше ми вѣсти і плачь. ѿ родитель моіхъ. СбПаис ХІV/ХV, 163; и ѿлучи мѩ о҃ць || мои и˫аковъ. на всѩкъ посолъ и вѣсти носити. Пал 1406, 113–114; ˫ави ми г(с)не ѿкѹдѹ ті такова˫а вѣсть. ПКП 1406, 119а; а ˫азъ сѣжю доспѣвъ. ждѩ ѿни вѣсти правои ЛИ ок. 1425, 240 об. (1196);

♦ без вѣсти – неожиданно, внезапно:

и въѣхаша в поганы˫а без вѣсти взѩша селъ ·г҃· семоѥ городъ. [в др. сп. и городъ семои] ЛЛ 1377, 122 об. (1172);

♦ вѣсти дѣ˫ати – узнавать:

аже кто не вѣда˫а чюжь холопъ ѹсрѩчеть. или вѣсти дѣѥть. любо дьржить ѹ себе. идеть ѿ него то ити ѥмѹ ротѣ РПр сп. 1280, 627а;

♦ ратьна˫а вѣсть – сообщение о войне:

а дворѩномъ твоимъ по селомъ ѹ купцевъ повозовъ не имати. разве. ратнои вести Гр 1264–1265 (1, твер.); то же Гр 1270 (новг.); Гр 1305–1308 (1, новг.);

♦ быти (бывати) без вѣсти – пропасть без вести, исчезнуть (исчезать):

Аще ошьдъшю мѹжю и без вѣсти бывъшю. прѣже ѹслышати о съмьрти ѥго. за иного шьдъши˫а прѣлюбы створить. (ἀφανοῦς) КЕ XII, 190б; въ ѥдину бо нощь бы(с) без вѣсти [волхв] ЛЛ 1377, 59 (1071); мѩтетсѩ чл҃вкъ… и аки трость исполѣваѥть. аки мьгла въсходить. аки прахъ без вѣсти бываѥть. Пр 1383, 130в; слышавъ же се дь˫аволъ без вѣсти бы(с). (ἀφανής) ПНЧ XIV, 122в.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "вѣсть" в других словарях:

  • -сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • -сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін …   Український тлумачний словник

  • нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… …   Український тлумачний словник

  • повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… …   Український тлумачний словник

  • послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… …   Український тлумачний словник

  • ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»